

Все новости
Всі новини
Наслідки Коаліційної Угоди для державних закупівель
Коаліційна Угода містить не тільки напрями реформування і цілі яких планується досягти, а й вказівки коли саме мають бути впроваджені відповідні зміни.
Преамбула і сам текст (реформи) коаліційної угоди не позбавлені політичної самовпевненості і максималізму, властивих народним обранцям на початку нового терміну служби народові. Однак наша мета не критикувати політичні обіцянки, викладені в коаліційній угоді, а проаналізувати їх з точки зору практики, приступимо.
Відповідно до п. 3.7. розділу I Коаліційної Угоди в II кварталі 2015 заплановано впровадження механізмів надання можливості приватним розробникам розробляти і випробовувати продукцію військового та спеціального призначення за результатами тендерів, зокрема радіотехнічної продукції, що працює на частотних діапазонах, закріплених за військовими, а також спеціальної IT-продукції (шифрування , дешифрування, прихованої зв'язку тощо) і засобів оперативної техніки. Внести для цього необхідні зміни в нормативно-правову базу.
Хотілося б, відзначити, що поняття «тендер» на законодавчому рівні не визначено але з плином часу, воно набуло одіозного значення, яке асоціативно ставить його на рівні поняття «корупція». Тому, ймовірно, реформи слід було починати саме з понятійного апарату. Це, щонайменше, виключило б автоматичне негативне ставлення громадськості до державних закупівель.
В цілому, можливість надання приватним розробникам розробляти і випробовувати продукцію військового та спеціального призначення за результатами тендерів, повинні забезпечити відповідний рівень конкуренції у цій сфері.
Однак, забезпечивши конкуренцію, не варто забувати про якість і як наслідок безпеки продукції військового та спеціального призначення. Мається на увазі, що учасники таких тендерів в будь-якому випадку повинні пройти відповідну акредитацію.
Крім того, згідно п. 6 розділу III Коаліційної Угоди протягом I кварталу 2015 року, планується внести зміни до законодавчих актів України з метою впровадження стандартів "відкритих даних" передбачають обов'язкове оприлюднення органами влади наборів даних, які придатні для подальшої автоматизованої обробки, зокрема щодо суспільно важливої інформації (інформація про закупівлі, декларації про майно і доходи осіб виконують функції держави або місцевого самоврядування, даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Єдиного реєстру об'єктів державної власності, державного реєстру телерадіоорганізацій т.д.).
Згідно з п.п. 1.2.6. пункту 1 розділу VII Коаліційної Угоди, протягом I кварталу 2015 року, передбачається надати право органам місцевого самоврядування обслуговувати місцеві бюджети за доходами і видатками спеціального фонду в банківських установах обраних за відкритими процедурами закупівель.
Таким чином, банківські установи отримають доступ до тимчасово вільних коштів органів місцевого самоврядування, що належать до спеціального фонду і як наслідок зможуть отримати вигоду від розміщення таких коштів.
Враховуючи зазначене, якщо обслуговування місцевих бюджетів за доходами і видатками спеціального фонду в банківських установах буде платним, то навряд чи такі зміни будуть вітати оплесками.
Якщо ж, обслуговування місцевих бюджетів за доходами і видатками спеціального фонду в банківських установах обраних за відкритими процедурами закупівель, здійснюватиметься за процедурами, в яких банківські установи будуть пропонувати, а не брати плату за обслуговування то такі зміни можливо і мають право на життя, залишилося лише встановити процедуру проведення таких торгів.
Крім того питання реформи державних закупівель відображені окремим блоком у пункті 2 розділу VII Коаліційної Угоди, в якому встановлено:
- Необхідність законодавчого визначення особливості проведення процедур державних закупівель у сферах, в яких вони проводяться за процедурою одного учасника, в тому числі, передбачити заходи, спрямовані на недопущення здійснення закупівель за цінами вищими, ніж середньоринкові. Передбачити створення реєстру основних постачальників і проведення постійного моніторингу ринкових цін з метою оперативного контролю за цінами, пропонованих до закупівлі;
- Впровадження системи електронних державних закупівель відповідно до зобов'язань України визначених Угодою про асоціацію з ЄС;
- Законодавча вимога до всіх компаній, які хочуть взяти участь у державних закупівлях, встановлювати і оголошувати кінцевих власників (фізичних осіб), частка володіння яких перевищує 10%. У разі порушень цієї вимоги шляхом неподання даних заборонити участь таких учасників у тендерах;
- Суттєве скорочення кількості винятків із загальних правил та розміщення моніторингової бази на етапах пропозицій та результатів виконання робіт в публічному доступі;
- Забезпечення обов'язкового опублікування на порталі уповноваженого органу всіх документів, пов'язаних з проведенням тендеру та визначення переможця в обсязі необхідної достатності;
- Істотне спрощення процедур для учасників тендерів;
- Створення і функціонування електронного реєстру порушників у сфері державних закупівель;
- Створення чітких регламентів оскарження результатів торгів АМКУ. Введення особистої відповідальності посадових осіб за діяльність або бездіяльність, перешкоджає прозорості та ефективності державних закупівель. Розкриття інформації про оскарження в електронному вигляді способом, найбільш сприяє прозорості процедури.
При спробі осмислення більшості вищезазначених умов, що стосуються державних закупівель, - виникають труднощі, і це пов'язано не стільки з новизною пропонованих підходів, а з відсутністю понятійного апарату відповідно до законодавства України.
На підтвердження, звертаємо увагу на наступні словосполучення: кінцеві власники (фізичні особи), частка володіння яких перевищує 10%; розміщення моніторингової бази на етапах пропозицій; документів в обсязі необхідної достатності; способом, найбільш сприяє прозорості процедури.
Крім того, використання в коаліційній угоді, підходів відповідно до яких повинні бути «законодавчо визначено особливості проведення процедур державних закупівель у сферах, в яких вони проводяться за процедурою одного учасника», натякає на законодавство ЄС, де закупівлі комунальних послуг якраз і проводиться в «окремому порядку».
Про можливість спрощення процедур для учасників тендерів то хотілося б звернути увагу на той факт, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вивчало питання про можливість введення єдиної тендерної довідки та видачі її центрами з надання адміністративних послуг.
Відкритим залишається питання, яку саме інформацію міститиме єдина тендерна довідка - інформацію з реєстрів (банкрутство, відсутність корупційних правопорушень, відсутність судимості, відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, інформації з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інші) або про відповідність учасників кваліфікаційним критеріям.
Необхідність створення реєстру недобросовісних постачальників також неодноразово піднімалася у сфері державних закупівель. Позитив введення такого реєстру очевидний - від державних закупівель будуть відсторонені нечесні «на руку» учасники. Ключовим є питання, за які заслуги учасники будуть включені до такого реєстру.
В умовах відсутності нормативного регулювання з цього питання, бачимо можливим, включення осіб до реєстру недобросовісних постачальників з таких підстав:
- Якщо переможець торгів не підписав договір, в термін відведений за законом;
- Якщо переможець торгів не надав забезпечення договору, якщо таке вимагалося;
- Якщо розірвано договір протягом терміну дії пропозицій учасника, з яким він укладений;
- Якщо учасником надані підроблені документи, або документи, які не відповідають дійсності;
- І т.д.
Коаліційна Угода містить не тільки напрями реформування і цілі яких планується досягти, а й вказівки коли саме мають бути впроваджені відповідні зміни. У зв'язку з чим, визначальним на шляху до досягнення мети залишається час. Почекаємо ...